Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA у листопаді вдесяте завітає у Житомир.

Головна тема цьогорічного фестивалю має назву «Рівні рівності» та присвячена суспільним викликам, пов’язаним з поняттям рівності людей у правах. Ключова кінопрограма присвячена групам людей, які найчастіше стикаються з нерівністю, зазнають дискримінації в суспільстві та є недостатньо репрезентовані в медіа.

МГО «Сучасний Формат», яка традиційно проводить фестиваль у Житомирі, обрала перелік документальних стрічок:


Віддалений гавкіт собак
Фільм спостерігає за життям 10-річного Олега, чиє життя перевернулося догори ногами через війну на сході України. Олег живе зі своєю улюбленою бабусею Олександрою у невеликому будинку в селі на лінії фронту. Більшість людей уже покинули їхнє село, але Олегові та Олександрі подобається жити там разом, тому вони хочуть залишитися і далі дбати одне про одного. Але життя стає дедалі складнішим, і війна все ніяк не закінчується

 


Дякую за дощ
В останні п’ять років Кісілу, фермер із Кенії, використовує свою камеру для відеозапису життя своєї сім’ї, свого села, а також впливу зміни клімату. Він знімав повені, засухи і бурі, але крім того й більш людські втрати: його дітей відправляють додому зі школи, коли він не може оплатити навчання; чоловіки переселяються до міст у пошуках роботи; напруга в сім’ї наростає. Після бурі, що руйнує його будинок, Кісілу починає організовувати громадський рух фермерів, що борються із впливом екстремальних погодних явищ, і доносить свою історію аж до Парижа, на конференцію ООН про зміну клімату. Там, посеред незрозумілих політичних розборок на найбільшому екологічному шоу на Землі, стосунки Кісілу та норвезької режисерки Юлії Дагр роблять цікавий поворот, проливаючи яскраве світло на рух за кліматичну справедливість і на дуже різні світи, які вони представляють.

Смерть дитини
Як можна жити з нестерпним? Коли сталося найгірше, і винний у цьому ти сам? «Смерть дитини» – дослідження життя батьків, які спричинили смерть власних дітей. Цей фільм охоплює багато різних життєвих ситуацій, коли стається трагедія, і в ній хтось винний. Однак у тому, що зробили ці батьки, є щось, що викликає певне соціальне обурення й осуд. Бо що це за батьки, які можуть забути немовля у машині?

 


Проект «Бабця»
Три онуки вирушають разом зі своїми бабусями в анархічну подорож у минуле – складне роуд-муві про міжпоколіннєвий діалог у Великобританії, Німеччині та Угорщині. «Проект «Бабця» – семирічне дослідження про те, як три молоді чоловіки приймають свою культурну спадщину через надзвичайні життя своїх бабусь: англійської шпигунки, танцівниці з нацистської Німеччини й угорки-комуністки, яка пережила Голокост. Фільм зачіпає класичні цінності і табуйовані історичні теми, і використаний у ньому метод не менш важливий, бо він дозволяє зрозуміти дух сучасної молоді.


Мовчазна війна
Від початку конфлікту в Сирії тисячі жінок постраждали від зґвалтувань, що їх сирійський режим використовує як зброю у війні, коячи злочин проти людства. Жінки, які висловлюються в цьому фільмі, вирішили порушити мовчанку. Їхні свідчення – рідкісні, виняткові і дуже сумні. Вони – голоси невимовних злочинів режиму Башара аль-Асада.

 


Коли я чую спів птахів
П’ятеро кот-д’івуарських дітей змушені були покинути свою країну через війну, що розгорілася після президентських виборів 2010 року. Шість років потому діти обговорюють свої надії та мрії про майбутнє в цьому анімаційному фільмі, що додає кольорів до найтемніших кошмарів.

Моя щаслива непроста родина
Ця дотепна молодіжна документальна стрічка розповідає про трьох молодих дівчат різного віку. Між ними є дещо спільне: незвичайна побудова родини. Звісно, з родичами пригод ніколи не бракує… Дівчата знайомлять свої родини і вперше діляться своїми почуттями та захопленням перед батьками.


Привіт – Салям
10-річний Сіл і 11-річний Мерлейн незабаром вирушать у велику мандрівку: вони відвідають табір біженців на острові Лесбос і проведуть там тиждень. Їхні матері, що працюють там, розповідали історії про тамтешніх дітей. Настав час побачити все на власні очі. Як це – жити в подібному таборі, якщо ти дитина? Перші зустрічі під час роздавання харчів і несміливі знайомства невдовзі перетворюються на веселі зібрання та захопливі розмови декількома мовами. Можливо, так і виглядає початок дружби?

Про дати та місце показу стрічок у Житомирі МГО “Сучасний Формат” поінформує додатково.